Про приватне життя українця
Про приватне життя українця
Законодавча база на рівні країн третього світу
Законодавча база на рівні країн третього світу
Тенденції
Тенденції
Печерский суд Киева дал разрешение на арест экс-министра внутренних дел Виталия Захарченко
Печерский суд Киева дал разрешение на арест экс-министра внутренних дел Виталия Захарченко
Зрозуміло, що практику зарплат в конвертах цим законом не викорінити
Зрозуміло, що практику зарплат в конвертах цим законом не викорінити

Законодавча база на рівні країни третього світу


28 марта
Роздрукувати



Оцінюючи сучасну економічну ситуацію в Україні не заплаче хіба що повний ретроград. Це повний набір: рекордне зниження ВВП на душу населення, ігнорування державою потреб бізнесу, високі податки, масове безробіття, швидкі темпи інфляції, колосальний внутрішній та зовнішній державний борг, зменшення золотовалютних резервів та корупція на всіх рівнях. Вже не говорячи про збройний конфлікт на сході, який, до речі коштував Україні 7% ВВП, а відчуження Кримського півострову – 4%. Традиційно постає питання: хто в цьому винен і що робити? Спробуємо розібратися.
Традиційно, одним із китів, на якому тримається управлянні державою є бізнес: малий, середній та великий. Податки від ведення бізнесу наповнюють казну, з якої фінансується управлінський апарат, органи місцевого самоврядування та сфери, що зараховуються до державної відповідальності: право, медицина, освіта, культура, наука, збройні сили, муніципальне будівництво тощо. Тому, коли виникає дефіцит коштів це відразу помітно – за станом доріг, забезпеченістю лікарень, шкіл та садочків, за рівнем заробітної плати, а сьогодні – ще й за ступенем забезпечення армії. Тому першочерговим завданням уряду та парламенту є контроль за здійсненням підприємницької діяльності, його підтримка та створення комфорту. Але ці завдання обранці народу здійснюють не ефективно. Цьому багато доказів.
Найперше те, що наріжним каменем ведення підприємницької діяльності по-українськи став Податок на додану вартість (ПДВ).
Загалом, ПДВ – цікава річ, яка ефективно працює в усьому світі, але вкрай трудно на Україні. Нагадую, що ПДВ – непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт чи послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює підприємець. Звичайна ставка податку становить 20%. В кінці періоду передбачено бюджетне відшкодування – повернення надмірної сплати податку у випадках, передбачених законодавством.
Простіше кажучи, платник (підприємець) дає державі кредит в розмірі 0-20% від суми реалізованої продукції (послуг) на певний період. Держава ним користується, потім повинна повернути. Підприємець на ці кошти далі здійснює свою діяльність, далі позичає державі і так аж до припинення діяльності.
Перевагами непрямого податку є його висока фіскальна ефективність, широка база застосування, нейтральність до організації виробництва і конкурентного середовища, уникнення подвійного оподаткування та ін.
Ідея створення ПДВ належить французу Морісу Лоре. 1954 року він описав механізм дії та переваги. З 1967 року його почали запроваджувати в країнах Європи. Вперше в Данії, далі – у Франції, Німеччині, Нідерландах та Швеції. Сьогодні податок на додану вартість стягується у 140 країнах світу. До їх переліку не входять США та Японія, які очолюють в своєму розвитку всі можливі економічні і наукові рейтинги. Там нараховується податок від продажу.
В Україні ПДВ вперше був введений 1 січня 1992 року. Його платять фізичні та юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність на митній території України, імпорт та експорт товарів та послуг. Єдиною підставою для формування податкового кредиту є наявність кінцевого споживача, тобто покупця.
Не підлягають стягненню ПДВ: надання послуг страхування, здійснення грошових виплат (в. т. ч. заробітної плати), випуск, розміщення та продаж цінних паперів, продаж книг вітчизняного випуску, ремонт установ освіти та охорони здоров’я, надання освітніх послуг та послуг охорони здоров’я, передача земельних ділянок, транзитні перевезення Україною тощо.
ПДВ передбачає наявність трьох ставок – звичайну (20%), занижену (7%) та нульову (0%). Перелік видів діяльності за ставками закріплено законодавством.
Зрозуміти: 20% - багато це чи мало, можна порівнявши з тим, що стягується в інших країнах. Щодо Європейського Союзу, то найвища ставка (27%) – в Угорщині, найнижча (15%) в Люксембурзі. 18% платять підприємці Естонії, Мальти, Іспанії, 19% - Німеччини та Румунії, 10%- 20% - Франції, Словенії, Словаччини, Великобританії, Болгарії та Австрії. Для решти членів Євросоюзу цей процент коливається в межах 15 - 27.
Якщо взяти до уваги країни поза межами Євросоюзу, то картина наступна. Найнижча ставка ПДВ (3%) в Джерсі (острів в складі Нормандських островів, що знаходяться під юрисдикцією Великобританії, але не входять до її складу), найвища (25%) в Норвегії. Загалом коливається від 7% (Сінгапур, Таїланд, Швейцарія) до 20% (Молдова і Україна).
Видно, що 20% - середнє значення в переліку країн, де стягується податок на додану вартість. Стягнення його разом з іншими видами становлять податкове навантаження.
Однак, в даній статті мене цікавить не сам ПДВ як такий, а його бюджетне відшкодування в Україні, чи, називаючи речі своїми іменами – бюджетна заборгованість.
Тема відшкодування ПДВ – одна з найпроблемніших та корумпованих в оподаткуванні. Через це країна позбувається інвесторів, а вітчизняні експортери втрачають обігові кошти. Чому так відбувається?
Згідно чинного законодавства експорт оподатковується на нульовою ставкою, а за імпорт треба платити в розмірі 20%. Ця оплата здійснюється відразу ж на митниці за ВМД (вантажна митна декларація). А відшкодування слід чекати місяцями за окремою декларацією. При цьому ВМД та декларація ніяк не пов’язані між собою. Ситуацію загострило скасування податкових векселів. За їх наявності проблема вирішувалася погашенням векселя через взаємозалік бюджетного відшкодування. Через те, що експортери, як правило, щось і ввозять в Україну то відбувається цей фінансовий конфлікт. Вимивання обігових коштів експортерів призводить до зменшення обсягів виробництва, а отже і скорочення податкових надходжень. На цій підставі накопичується заборгованість з повернення ПДВ. Так утворюється порочне коло.
На цьому фоні відбувається зниження конкурентоспроможності українського експорту, бо компанії змушені піднімати ціни на продукцію та скорочувати витрати на модернізацію виробництва. А також зниження стимулів до інвестування в експортоорієнтовані виробництва. Бо інвесторів відлякує небажання держави дотримуватися власних законів, а захист своїх інтересів через суд – витратний і малорезультативний процес.
Окремі економісти факт бюджетної заборгованості ПДВ оцінюють як результат зловживань з боку держави, яка з метою збереження збалансованого бюджету а умовах зменшення його доходів, спрямовує надходження від податку не на виконання своїх зобов’язань з відшкодування, а на фінансування видатків. Інша причина може бути пов’язана із перевищенням фактичного рівня сальдо експортно-імпортних операцій його прогнозованого рівня, внаслідок чого фактичні вимоги на відшкодування виявились вищими від очікуваних.
Ускладнюють цей процес ріст податкових пільг та відсутність дієвого механізму попередження незаконного повернення податку. Застосування незаконних схем відшкодування ПДВ при експортних операціях породжує проблему виведення капіталу з економіки країни.
Сюди ж треба додати низький рівень законодавчого забезпечення та виконання судових рішень (на користь платників податків), а також те, що фактично держава не несе відповідальності за порушення податкового законодавства в частині недотримання термінів повернення ПДВ. А податкова служба в Україні, на відміну від інших країн, не допускає хоча б часткової самостійності підприємств під час сплати ПДВ аргументуючи це низьким рівнем культури сплати податків.
Звідки ж вона візьметься, ця культура?
Так, запроваджене у 2010-2011 роках автоматичне відшкодування доступне виключно великим підприємствам, в той час як малі та середні не можуть виконати необхідні вимоги.
Навряд чи змінять ситуацію минулого річні зміни до законодавства. З 1 лютого 2016 року мали б запрацювати два відкритих реєстри з однаковою системою хронологічного відшкодування. Один – для підприємств, які відповідають критеріям автоматичного відшкодування платників податків, другий – для всіх інших. При цьому жодний нормативно-правовий акт не визначає порядок здійснення виплат Казначейством.
Поряд з цим, Державна казначейська служба повідомляє, що у 2016 році було відшкодовано 94,4 млрд. грн. ПДВ. Аналіз форми власності та сфери діяльності підприємств, яким було здійснене бюджетне відшкодування наглядно демонструють критерії відбору.
ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг (до 2005 року «Криворіжсталь»). (сума відшкодування – 8029168,73 грн.). У 2005 році Корпорація Mittal Steel купила 93,02% акцій комбінату. У період з 2005 до 2015 року сюди інвестовано 1,9 млрд. доларів іноземного капіталу, у 2015 році – 1,2 млрд. доларів. Питання відшкодування ПДВ для АрселорМіттал Кривий Ріг порушувалися на рівні президентів України та Франції.
ТОВ «Кернел-Трейд» (6801832,16 грн.) – диверсифікаційна агропромислова компанія. Голова наглядової ради, генеральний директор – Веревський Андрій Михайлович. Депутат Верховної Ради 4,5 та 6 скликання.
ПРАТ «Маріупольський металургійних комбінат ім. Ілліча» (3772390,03 грн.). 99,3% акцій комбінату володіє Private limited company Metinvest B.V. (Роттердам, Нідерланди). Для ММК ім. Ілліча заборгованість з ПДВ була одним із чинників, що призвели до зміни його власника 2010 року. До групи Метінвест входить також металургійний комбінат «Азовсталь» (3463605,74 грн.) та ПАТ «Запоріжсталь» (2313924,44 грн.).
ТОВ Cargill (3690036,65 грн.) – приватна американська компанія, що інвестує харчову промисловість. Представлена в 68 країнах світу.
ПАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (2766048,94 грн.). Належить Костянтину Жеваго (бізнесмен, політик, народний депутат).
Bunge Limited (2188434,72 грн.) – американська агропромисловий комплекс. В Україні представлений торговими марками «Олейна» та Ideal.
ТОВ «АДМ Трейдинг Україна» (2099173,83 грн.) – німецька корпорація, що спеціалізується в області торгівлі сільськогосподарськими культурами. Власник – Alfred c. Toepfer International.
Перелік не повний, зате показовий. Він демонструє, що відшкодування ПДВ по-українськи залежить від розміру підприємства та обсягу його ресурсів, потужності відповідних бізнесасоціацій, доступу компаній до впливових посадовців.
Підприємства машинобудування та легкої промисловості зазвичай мають меншу спроможність до вирішення проблеми з відшкодуванням ПДВ через тиск на органи влади, аніж підприємства металургійної промисловості. Велика частина підприємств цих галузей не належить до потужних бізнес угруповань і представляє не великий, а середній і малий бізнес. Крім того, компаніям у машинобудуванні та легкій промисловості бракує консолідації: через диверсифікованість продукції. Підприємства однієї галузі часто мають різноспрямовані інтереси.
Тим часом динаміка боргу наступна. За даними ДПАУ на січень 2008 року сума боргу по ПДВ становила 8,585 млрд. грн., на 2012 рік - 4,6 млрд. грн., або 0,4 % ВВП України, на 2015 рік – 22 млрд. грн., 21,4 млрд. грн.
Як вийти з цієї ситуації дурникам не зрозуміло. Це питання до громадянського суспільства, українців та патріотів. Проте найрозумніші та найраціональніші ідеї потребують втілення. А воно можливе лише на урядовому рівні. В Уряді ж та парламенті зараз, як і 10 років тому інші пріоритети. Це або вибори, або реформи, або питання яким чином випросити черговий кредит, зараз – це війна на Сході України. А податкові питання як були так і залишаються неактуальними.
Залишається лише констатувати факт, що економіка України знаходиться на 134 місці в світі за розміром номінального ВВП на душу населення (дані МВФ за 2015 рік).
Загалом, неконтрольовані економічні процеси, в тому числі заборгованість повернення ПДВ експортерам запустили потужний процес контрабанди. В поодиноких випадках її предметами є червона ікра, червона риба, печінка тріски, наркотичні засоби, корисні копалини та ін. В інших масштабах ввозиться техніка, нафтопродукти на енергоносії. Так, за даними газети «Капітал» втрати бюджету від контрабанди смартфонів Apple становлять близько 1 млрд. гривень, загалом від нелегального імпорту техніки – близько 3,6 млрд. грн.
За словами депутата Андрія Левуса («Народний Фронт»), контрабанда нафти здійснюється через периферійні порти Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. Розмитнюється незначна частина вантажу, решта – вказується як транзитна, але згодом реалізується на внутрішньому ринку. Цю проблему підсилює вільний обіг сировини та компонентів для виготовлення нафтопродуктів. Тому в багатьох мережах автозаправок не сходиться баланс оптових закупівель та роздрібної реалізації. Бензин з’являється нізвідки, а ціна реалізації вказує, що і акциз з ПДВ йдуть туди ж – в нікуди. За результатом досліджень «Консалтингової групи А-95» за січень-лютий 2015 року використання бензину склало 507 тис. т., з яких офіційно зайшло на ринок 418. Різниця – 90 тис. т. (20%) і є тіньовим ринком. Від цього сума бюджетних втрат склала 430 млн. грн. акцизного збору і бл. 400 млн. грн. ПДВ.
Виходить замкнутий круг. Заборгованість повернення ПДВ змушує експортерів-імпортерів шукати інші шляхи для успішного ведення підприємницької діяльності, а це актуалізує проблему корупції. Як результат значна частина економіки переходить в тінь. А тіньова економіка не сплачує податків. Бюджет не доотримує коштів, це спричиняє його дефіцит та позначається на прирості ВВП і на рівні життя населення.
Можливо покращення, про яке всі говорять з 2004 року станеться в той день, коли законотворці зрозуміють, що підприємець здійснює свою діяльність з метою заробітку, в першу чергу, для себе. А діюча на сьогодні податкова система не тільки не дозволяє, скільки перешкоджає, відволікає його від цієї мети.
Так, з 31 липня 2014 року запроваджено «військовий збір» — загальнодержавний податок, що складає 1,5% від заробітної плати фізичних осіб. З початку 2015 року вступив в силу закон про внесення змін в Податковий кодекс України. Він зменшив кількість податків з 22 до 9, разом з тим податкова ставка на пасивні доходи фізичних осіб була збільшена з 15% до 20%, запроваджено оподаткування обороту лотерей і відмінено ряд податкових пільг. 1 січня 2015 року запроваджено 4 нових податки для власників автомобілів.
Від початку цього року набули чинності зміни до податкового кодексу. Згідно них ставка оподаткування становить 18% на доходи фізичних осіб – підприємців, для дивідендів – 5%. Іпотечні кредити звільнені від податку на доходи фізичних осіб. А також в черговий раз підвищено акциз на пиво (100%), алкоголь (50%) та тютюнові вироби (40%).
Закріплений законодавством прожитковий мінімум становить 1544 гривні. Реальна заробітна плата – 2576 грн., замість 3200, оскільки 18% (576 гривень) – податок на доходи фізичних осіб-підприємців, 1,5% (48 грн.) – військовий збір. При цьому підприємець платить 3904 грн., з яких 22 % (704 грн.) – сума єдиного соціального внеску.
За даними Всесвітнього банку, сумарна податкова ставка в Україні складає 52,9%, з якими вона займає 108 місце (зі 189) в рейтингу податкових систем світу.
Грубо кажучи, підприємець повинен віддати більше половину свого прибутку. Кому? І для чого? Проведенню ефективних податкових реформ? Ні. На розвиток інфраструктури? Ні. А куди ж тоді? Думаю кожен платник податку хоча б раз задавався таким питанням. А потім порахував і вирішив, що вигідніше займатися бізнесом в тіні. Зайві питання можна «вирішити», благо є з ким. А гроші, замість йти неясно куди, залишаться в кишені. Тому в тіні знаходиться значна частка українського бізнесу. Міністерство економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ) станом на 2014 рік визначив, що рівень тіньової економіки становить 42% від ВВП. За версією Bloomberg, у 2015 році Україна ввійшла в п’ятірку країн з «найнещаснішими» економіками світу. Британське видання The Economist визначає Україну як лідера у рейтингу країн з найгіршою економікою.
Частково цю ситуацію можна покращити зниженням податків. Якщо загальна податкова база становитиме 10% замість 52%, то є імовірність, що бізнес частково, а може і не частково вийде з тіні. Бо 10% не варті потрачених зусиль для того, щоб його ховати. Так може появитись і мода на сплату податків і наповнення державної казни. Але це все звучить надто футуристично на сьогоднішній день. Про це мало хто думає і взагалі ніхто не говорить.
Те, що підвищення податкової ставки не працює за жодних обставин наглядно демонструє введений у 2015 і скасований на початку 2016 року додатковий імпортний збір. Покликаний до життя в зв’язку з різким погіршенням платіжного балансу України, він складав 5-10%. За ставкою 10% оподатковувалися готові харчові продукти, жири та олії, алкогольні та безалкогольні напої, тютюн і його замінники, оцет та живі тварини. 5% збором обкладалися всі інші товари за винятком «життєво важливих», до яких парламент відніс більшість енергоносіїв та деякі медикаменти. Запровадження додаткового імпортного збору не було виправдано, він не збільшив, а скоротив податкові надходження. Влада не прислухалася до тих, хто говорив про сумнівний економічний ефект імпортного збору.
Імовірно експортно-імпортну ситуацію дещо покращить запровадження з початку 2016 року глибокої та всеосяжної зону вільної торгівлі (ГВЗВТ) в межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вона передбачає поступове зниження (аж до 0) митних тарифів, які сплачуються під час продажу товарів між Україною та країнами ЄС. Ввізні мита на промислові товари мають бути скасовані. Для решти товарів встановлено перехідні періоди, які для різних секторів триватимуть від 1 до 7 років. Це дасть змогу вітчизняним виробникам адаптуватися до конкурентного середовища. Як ця Угода буде діяти на фоні нестабільної економіки передбачити важко.
Такі реалії українського економічного простору станом на 2017 рік. Корумпованість фіскальної служби (з осені 2015 року через службові зловживання та корупцію звільнено бл. 250 керівників митниць. Чого тільки варта історія з судом та заставою над головою ДФС Романом Насіровим), законодавча база на рівні країни третього світу (хто сказав, що ми нею і не є), та олігархічне лоббі, якому вигідно, щоб податки йшли не в казну, а до їхніх кишень. І на це все – тотальне мовчання народу, зайнятого своїми проблемами та неспроможного оплатити власне існування.  


Коментарі:

   Правила спілкування на сайті.   Забанені користувачі
Статті:

Законодавча база на рівні країни третього світу
28 марта: 0 комментариев

Тенденції
10 марта: 0 комментариев

Про приватне життя людини
2 марта: 0 комментариев

Усі статті →

Мі100
Реклама


Новини:

Сьогодні, 23 июня

12:43 Про приватне життя українця
12:40 Законодавча база на рівні країни третього світу
10 марта
17:01 Тенденції
2 марта
17:30 Він повідомив, що 1 березня російські війська знову відновили використання аеростата «Рись»
17:25 Усього в шахті працювали 172 людини, із них 34 - на аварійній ділянці
25 февраля
18:15 В камері по троє, прогулянка година на добу, телевізор дивитись виводять, канали переважно російські, з українських ловить 1+1 та 5 Канал
8 января
03:58
1 фото
У Британії виявлене селище, побудоване в бронзову добу
03:08
1 фото
Старій гвардії продвинутий Трамп не дає покою
00:10
2 фото
Печерский суд Киева дал разрешение на арест беглого экс-министра внутренних дел Виталия Захарченко
5 января
23:51 Зокрема, не забувайте про зарядний пристрій до мобільного, гарячі напої в термосі
16:48
1 фото
В Україні пани впроваджують неокріпацтво
2 января
18:48
1 фото
Отож, пане президенте, звертається до Трампа автор, будь ласка, приберіть свій «kissy face» від Путіна!
1 января
23:00
1 фото
Українці радять розраховувати не на Трампа, а на власні сили
22:20
1 фото
Ввечері 1 січня у Києві відбулася смолоскипна хода, приурочена до 108-ї річниці від дня народження провідника ОУН 
04:00 Тернополяни вийшли на світові ринки

Фотографії: